Це було багато років тому.
1944 рік – маленька початкова школа, в якій навчалося більше 40 учнів і працювало всього два вчителі: Бідна Поліна Павлівна – директором і Бойко Катерина Федорівна – вчителем.
Бойко К.Ф. – вчитель початкової школи
Знаходилася школа в невеличкій хатині на дві класні кімнати.
Приміщення Новгородківської початкової школи №3
З 1953 по 1964 рік – Новгородківська початкова школа№3. Завідуючий Козуль П.Ф.
Козуль П.Ф.
Козуль П.Ф. з учнями початкової школи
В надзвичайно важких умовах ці вчителі робили величезну святу справу, і вони завжди залишаться для своїх учнів тим маленьким далеким вогником, що посвітив їм на початку життєвого шляху.
Кількість учнів у школі поступово зростала, виникла потреба в будівництві додаткових класів. Згодом, силами батьків і вчителів, при допомозі колгоспу імені Леніна було побудовано ще одне приміщення , в якому розмістилися дві класні кімнати і вчительська. В школі працював дружний учительський і згуртований учнівський колектив. Адже, якими б талановитими не були окремі педагоги, школа сильна перш за все своїм учительським колективом. Тільки його високий загальний рівень гарантує повний успіх справи
Педагогічний колектив 8-річної школи №2 Перший ряд ( зліва – направо) Анацька О.С., Козуль П.Ф., Дементієнко В.А., Бойко К.Ф., Москаленко Д.Д., Золотько О.Є. Другий ряд – Ковтюх М.А., Мельник М.П., Золотько Ю.А., Попович , Саморока Л.Й., Макусинська Л.С., Полуденко Л.Л., Лагутін А.П., Бондаренко К.Д., Ткаченко Т.П.
В 1964 році на кошти колгоспу ім. Леніна побудована споруда на 9 класних кімнат, їдальня на 80 місць, майстерня.
Шкільна їдальня
Новобудова Новгородківської восьмирічної школи (1964 рік)
І до справи виховання приступили вчителі, які за природою своєю тяжіли до цієї справи, що вимагала великої любові до учнів, великого терпіння, чуйності і обережності в поводженні з майбутніми будівниками нового світу.
Козуль П.Ф. серед колег Золотько О.Є., Бойко К.Ф., Ковтюх М.А., Богашова П.П., Полуденко Л.Л.
Солоха В.Л., Шкварко К.П., Трохановська В.В., Лагутіна В.В., Анацька О.С., Золотько О.Є.,Саморока Л.Й., Ковтюх М.А. Полуденко Л.Л.,Бойко К.Ф., Дєдова Ж.В., ЧмільЛ.С., Козуль П.Ф., Міщенко Н.Я., Москаленко Д.Д.
Великі поети перші слова вдячності завжди звертали до своїх вчителів:
“ Знов щебече юнь і цвіте трава,
Пізнаю тебе в постаті несхилій,
Вчителько моя, зоре світова
Раднице моя…”
(А. Малишко)
Перший учитель… У кожної людини він , як початок шляху, як перший відбиток у дитячій душі.
Хочеться згадати таких скромних трудівників, вчителів початкових класів, як Лагутіна В.В.,Москаленко Д. Д., Саморока Л. Й., Міщенко Н. Я., Дементієнко В. А. Чміль Л.С. Їх світлий образ турботливості, ласкавої матері, яка пробачає дитячі витівки, назавжди залишиться в пам”яті їхніх учнів.
.jpg)
Лагутіна В.В. – вчитель початкових класів.
Прийшла працювати в школу у 1968 році.
«Вогонь творчості,натхнення,любові до дітей запалив у моєму серці мій наставник,учитель, директор школи П.Ф.Козуль.
В обласному відділі освіти мені запропонували роботу в Новгородківській школі №2
Приїхала в Новгородку,розпитала людей та й іду у напрямку до школи.Довго йшла,думала,що вже й село закінчується. І ось вийшла на алею,що вела до школи. Перед очима відкрився райський куточок природи.Подвря школи потопало у зелені, квітах. Кругом було чисто,затишно. Зустрів мене привітний чоловік. Це і був П.Ф.Козуль.
(Зі спогадів В.В.Лагутіної)
Із спогадів Дементієнко В.А. (вчителя початкових класів, 1996 –1997 н. р.- завуча Новгородківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2. За свою працю нагороджена орденом «Знак Пошани» ):
Дементієнко В.А., Козуль П.Ф. з учнями
“Я, Дементієнко В.А., почала працювати в 1961році, коли наша школа була початковою. Розміщувалась в трьох приміщеннях: одне з них було старе і два нових. В тому ж році тільки починали організовуватись групи продовженого дня. В ГПД працюваливихователями : я (Дементієнко В.А.), Бондаренко К. Д., Буряк Н. П., Лемешко А. С. Був тоді так званий «клас – група».
Саморока Л.Й., Мельник М.П. з учнями
Саморока Л. Й.- понад 40 років пропрацювала в даній школі.
Мельник М.П.- вихователь групи продовженого дня. Працювала в школі (1964-1970)
Цікаво і змістовно велася робота як на уроках, так і в ГПД. При школі були: пасіка, живий куточок, великі дослідні ділянки, на яких росло понад 70 культур. Це і манка, і червона щариця, і канатник, і гірчиця, і крокіз і багато інших рослин, яких зараз ніде і не зустрінеш. І поруч з цим – море квітів.
За кожну ділянку роботи був відповідальний. Так, за посадку і вирощування квітів відповідала Москаленко Д. Д., за вирощування кролів та за дослідницьку роботу - Міщенко Н.Я.,за роботу гуртків-Бондаренко К. Д. і т. д.
В школі було 2-х разове харчування, за яке батьки платили всього 2 крб. в місяць. В меню були різноманітні страви: борщ , суп, котлети, каші, галушки, вареники, холодець, вінегрет і навіть пудинг. Готувала смачні страви в початковій школі кухар Шаповалова Л. Я.
Педколектив у початковій школі складався з 8 чоловік. Але це був дружній, працьовитий, життєрадісний колектив. Кожному члену відмічали день народження (по порах року). Новий рік завжди зустрічали разом, як одна сім’я. Здійснювали довготривалі екскурсії, наприклад, в місто Київ, по Дніпру.
Пізніше, коли школа стала восьмирічною, а потім середньою, давні традиції продовжувались. Колектив поповнювався молодими педагогами.
_JPG.jpg)
Педагогічний Новгородківської восьмирічної школи №2 (Травень 1966 року)
Всі овочі, які вирощувалися на ділянці, використовувалися для харчування в шкільній їдальні.
В школі, по коридорах і класних кімнатах були квіти, а на підлозі – доріжки, килими. Затишно було,тепло, учні й вчителі обов”язково перевзувалися у легке взуття.
На базі школи проходили районні, обласні та республіканські семінари.
Школа славилася великими досягненнями в трудовому вихованні, бо не одне покоління механізаторів виховала й випустила в життя. З даного питання школа була опорною в районі.
1966 рік – за допомогою колгоспу ім. Леніна і за рахунок місцевого бюджету добудований спортзал, 5 квартир для вчителів. А в 1970 році – пришкільний інтернат на 90 місць, їдальня на
140 місць та 4 класні кімнати.
З 1970 року школа стає середньою.
Там, де шкільна справа добре поставлена, цим вона зобов’язана своєму керівнику. А в школі був справжній керівник.
Так Новгородківська середня школа №2, де з 1953 по 1978 рік працював директором заслужений учитель України, депутат районної Ради Козуль Павло Феодосійович, стала опорно-показовим навчальним закладом Міністерства освіти України.
Козуль П. Ф. – учитель за покликанням. Викладання, праця в школі стали його життям.
І не дивно, що вчительська справа стала у нього вільним мистецтвом. Його особистий успіх – це результат праці всього колективу.
Школа радувала своїм зовнішнім виглядом і внутрішнім вбранням. Чисті, вибілені в світлі кольори стіни класів, кабінетів, коридорів. На підлозі скрізь коврові доріжки .
“ Адже без краси немає життя”, - вважає Москаленко Д.Д. Пройдеш по школі, заглянеш в навчальні кабінети : скрізь квіти, вирощені руками учнів.
Не школа -театр ! Чи не тому самі діти уявляли її Палацом Знань.
І взагалі, школа Козуля являла собою ціле містечко з різними приміщеннями і спорудами : навчальні корпуси, військово-спортивний комплекс, географічний майданчик, майстерні, гаражі.
В розпорядженні школи було 5 тракторів, комбайн, грузовий автомобіль. І все це не музейні експонати, а діюча техніка.
В шкільному саду росли різні сорти дерев : вишні, сливи, груші, яблуні. А на дослідних ділянках - малина, полуниця, аґрус.
На шкільній пасіці утримували 40 вуликів .
Силами учнів було створено невеличку кролеферму. За кроликами доглядали учні під керівництвом Міщенко Н.Я. За рік було вирощено 1200 штук кролів і здано державі. За ці успіхи школа була двічі учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки в Москві. Школа і юннати були нагороджені грамотами і медалями.
/ Із спогадів Міщенко Н.Я./
На кролефермі ми з учнями постійно проводили різні досліди.
Наведу декілька.
1. Дослід з кроликами.
Брали кроленят 2-х місячного віку і садили в окремі клітки. Одних годували звичайним кормом, а інших лише морквою і зерном. Виявилось, що кролики, яких годували звичайним кормом, були звичайними. А ті, яких годували більшість морквою, були кучеряві
(ніби їм зробили завивку). Отже, учні побачили як корм впливає на
зовнішній вигляд тварин.
2. Дослід з кроликами.
Взяли тільки що народжене кроленя і підложили до народжених кошенят кішці. А кошеня, обтерши кролячим пухом – до кроленят. Виявили слідуюче : кроленя біля кішки росло і розвивалося,а кошеня біля кролиці через тиждень загинуло.
Висновок : кролиця годує кроленят один раз –вранці, отож, кошеня загинуло від голоду, а кроленя росло, бо кішка годувала малят часто.
В школі також була створена навчально-дослідна ділянка, роботою на якій до 1957 року керувала Москаленко Д. Д.
/Із спогадів Міщенко Н. Я./
“В 1957 році Козуль Павло Федосійович дав мені завдання розробити ротаційну таблицю (зробити сівозміну, так як я закінчила агрономічний технікум і, крім професії вчителя, мала професію агронома). Я склала таблицю, за якою ділянка поділялася на дві сівозміни : польову – 10 пільну (тобто 10 полів) і
овочеву – 8 пільну (8 полів). На польовій сівозміні вирощували зернові культури, на овочевій – овочеві. За кожною ділянкою (полем) був закріплений клас. Учні вирощували культури відповідно програми.
Крім сівозмін, були і колекційні ділянки, на яких вирощували різні рідкісні рослини : гірчицю, свиріпу культурну, чуфу, арахіс, рицину, льон, коноплі, вічну траву, райграс, житняк, топінамбур,
лагенарію та багато інших. Всього на ділянках сівозміни і колекційних ділянках вирощувалося більше 70 культур. Разом
зі мною на ділянках працювали учні і вчителі ( Москаленко Д.Д.,
Дементієнко В.А.,Буряк Н.П.,Лемешко С.С.,Бондаренко К.Д.,та нші).
На дослідній ділянці теж проводили різні досліди,ось деякі:
1.Вирощування огірків у пляшці. Біля куща із зав’яззю в заглибину ложили пляшку і вставляли частину стебла з пуп’янком огірка. Огірки виростали до певного розміру в пляшці. З них робили експонати в біологічний кабінет
2. Вирощування огірків в дернинах. Ще з осені заготовляли невеликі пласти землі із травою. Десь в кінці лютого їх складали в ящик травою вниз і висівали в кожний пласт по 2 зернини. І коли стебла виростали до того розміру, що починали стелитися, їх разом з дернинами висаджували в грунт, поливали і мали ранній урожай огірків.
3. Досліди з картоплею. Висаджували картоплю різними способами: верхівкою,нижньою частиною,середньою частиною,лушпинням ,пророщою і звичайною. А потім порівнювали урожай і робили висновок, що найкращий урожай одержували з ділянок,де садили картоплю верхівками і пророщеними бульбами. В нашій школі було створено живий куточок. Там жили кролі,їжаки, хом’яки,ховрахи,черепахи,кури різних порід, гуси, качки, цесарки і навіть козуля. За ними доглядали учні-юннати під моїм керівництвом ( Міщенко Н.Я. ) та керівництвом класних керівників. Потім живий куточок був розширений: придбали риби в акваріумах (гуппі, вуалехвості, меченосці та ін..), білочку,морські свинки, різні птахи (папуги, канарейки,чижики,щиглики,снігурі та ін..).
Учні з великою охотою і задоволенням працювали в живому куточку.
В основному, вели спостереження за повадками тварин і птахів
у неволі.
А з рибами провели дослід: вироблення умовного рефлексу під час годування. Перед годуванням над акваріумом включали лампочку і сипали корм. Після 3-х недільного експерименту учні
побачили,що як тільки включали лампочку, риби підпливали до поверхні води, ловили ротом, “уявляючи”,що їм дають їжу.
Роботою на ділянках і в живому куточку я керувала десь близько
12 років. Після мене цією роботою займалися: Мукоїд Л.М., Гульченко Е.Н, Бондаренко М.К.”
В 1978 році Козуль П.Ф. пішов на заслужений відпочинок.
Школу очолила Кирилюк Г.І., яка пропрацювала директором школи з 1978 по 1986 рік.